#Учиться #Делать #Отдыхать

Чому українські стартапи мають мислити глобально

Про малі амбіції українських стартапів ForshMag розповів Ярослав Ажнюк — керівник одного із найуспішніших українських проектів Petcube, який вистрілив на Kickstarter.

Ярослав Ажнюк — відомий український підприємець, СЕО компанії Petcube — найуспішнішого стартапу України 2013 року. Він увійшов до списку «30 до 30-ти» українського видання Forbes. У середині грудня Ярослав завітав до Терміналу 42, щоб поділитися своїм досвідом і розказати технологічній спільноті міста своє бачення розвитку великих проектів. ForshMag поспілкувався з успішним стартапером про сучасність цієї індустрії та його плани на майбутнє.

 

Перший стартап

Тоді я вчився на прикладній математиці й думав, що вмію програмувати. Напевно, те, що можна вважати моїм першим стартапом, був сайт про культуру й мистецтво під назвою «Ламп». Я його заснував у 2008 році. Мені подобалась сучасна культура, і було близько 20 ресурсів, які я читав на цю тему. Але одного разу побачив американський агрегатор інформації з різних веб-сторінок Digg.com. Там можна було навіть голосувати за новини. Ті, котрі збирали найбільшу кількість голосів, з’являлися на головній сторінці. Я зробив аналог, але на тему культури й мистецтва.

DSC_4286

Фото: Станіслав Кінка.

Ми отримали на проект грант від фонду Сороса. На ці гроші почали оновлювати сайт, але це була невдала затія. Ми зробили версію, яка завантажувалась цілу хвилину. Потім повернули дві третини грошей назад фонду Сороса. Проект закрили, але я отримав класний досвід, друзів та партнерів. Зокрема, над цим сайтом ми працювали разом з Андрієм Кленом (співзасновник та дизайн-директор Petcube — прим.).
Довгостроково будь-який проект має бути комерційним, або він не зможе вижити. Паралельно з «Ламп» я заснував ГО «Інтернет ініціативи», і ми робили різні освітні події, проекти про інтернет та ІТ-технології.

 

Орієнтуватися на світовий ринок

Нам потрібно робити ставку на глобальний ринок, а не думати про локальний. Тому що він не здатний підтримати продукт, який буде конкурентноспроможним у довготерміновій перспективі. Хоча є окремі ніші, де можуть бути винятки.

Я нещодавно спілкувався з Євгеном Уткіним — це такий український досвідчений підприємець. У деяких колах він легендарний. Він дуже цікаво мислить про агросектор. І оскільки Україна в агробізнесі є однією з перших у світі, то він як технолог думає про інновації у цьому секторі. Його ідея полягає у тому, щоб привозити до України стартапи, які хочуть робити щось в агротек-сфері agrotech агротек, тому що тут для них є ринок.

У всіх інших галузях нам краще робити ставку на глобальні кампанії. Чому? У нас є дві дуже великі переваги. По-перше, у нас вартість досвідченої робочої сили одна з найнижчих у світі. Маються на увазі не лише програмісти, але й загалом люди з вищою освітою: економісти, фінансисти, дизайнери, копірайтери, креативники — хто завгодно. По-друге, в українців є нереальний заряд енергії. Він став очевидним після революцій та війни, але накопичувався впродовж трьох сотень років. Коли я їжджу по світу, то я бачу, що ніде немає такої енергії, як у нас.

 

По-перше, у нас вартість досвідченої робочої сили одна з найнижчих у світі. Маються на увазі не лише програмісти, але й загалом люди з вищою освітою: економісти, фінансисти, дизайнери, копірайтери, креативники — хто завгодно. По-друге, в українців є нереальний заряд енергії.

 

 

«Класний стартап монетизувати не проблема»

Ми одразу вирішили, що будемо робити hardware-девайс. Ми його робили, мабуть, не тому, що хотіли запустити стартап, а тому що Саша (Олександр Нескін — прим.) зробив цю річ для себе. Ми подумали, що вона ще багато кому буде потрібна.

15401028_1274118502659817_3620335841748851908_n

Ідея була така: давайте будемо дешево продавати, щоб кожен міг купити. Але так бізнес не побудуєш. Розібрались, яка має бути модель для рітейлового бізнесу, і вийшли на ціну, за яку ми продаємо нині — 199 доларів за останню версію та 150 доларів за попередню версію.

 

Ідея була така: давайте будемо дешево продавати, щоб кожен міг купити. Але так бізнес не побудуєш.

 

Ми розуміємо, що в нас аудиторія, яку можна домонетизовувати, пропонуючи додаткові сервіси. У нас є Petcube Care, що записує відео, якщо перед камерами відбувається якась дія чи є певний звук. По суті, це девайс домашньої безпеки. У наступному році ми випустимо Petcube з годівничкою. Окрім цього у нас буде сервіс доставки їжі та корму, і на ньому ми також будемо заробляти. Є бачення, як монетузивувати той контент, який створюють наші користувачі — смішні відео і фото, як тварини бігають за лазером або ловлять корм.

 

Корисна справа: чому соціальний проект має заробляти

 

Будувати бізнес з перспективою стати мільярдною компанією

Правда така: якщо ви робите класну компанію, то інвестори знайдуть вас самі. І так стається в багатьох випадках. Але також правда в тому, якщо це справді класна ідея, то або її вже зробили, або її не роблять, тому що хтось спробував, і вона тільки здається хорошою, а насправді — погана.

DSC_4291

Фото: Станіслав Кінка.

Треба прагнути на неконкурентні ринки. Кращі ідеї — ті, про які ніхто не знає. Так часто було в історії технологій, що люди довго не могли знайти інвестиції на свої проекти. Компанія Airbnb (онлайн-сервіс із розміщення, пошуку та короткотермінової оренди житла по всьому світі, що працює за парадигмою економіки спільної участі — прим.) три роки перебивалася тим, що продавала кукурудзяні пластівці, щоб вижити. Компанія Uber (американська компанія, що створила однойменний мобільний додаток для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв — прим.) обходила купу інвесторів, пропонуючи купити 20 % акцій компанії за 1 мільйон доларів, і ніхто їм не дав гроші.

 

Кращі ідеї — ті, про які ніхто не знає.

 

Не потрібно переоцінювати інвестиції. Навіть якщо ваш СЕО цілодобово займається файндрайзінгом, не треба перевищувати його значущість у порівнянні з правильною продуктовою стратегією або знаходження product/market fit (рівень того, як продукт відповідає вимогам ринку — прим.). У нашому випадку ми почали з того, що запустилися на Kickstarter, щоб перевірити, чи взагалі потрібна комусь наша пропозиція. На цій платформі ми зібрали 250 тисяч доларів, ще перед Kickstarter ми зібрали близько 70 тисяч доларів з різних «ангелів» (з англ. business angel, або angel investor — приватний венчурний інвестор, що забезпечує фінансову та експертну підтримку компаній на ранніх етапах розвитку).

 

У нашому випадку ми почали з того, що запустилися на Kickstarter, щоб перевірити, чи взагалі потрібна комусь наша пропозиція. На цій платформі ми зібрали 250 тисяч доларів.

 

Ми почали одразу попередній продаж. Після Kickstarter продовжували попередні замовлення через сайт. Тобто ми брали кошти і говорили, що доставимо продукт через півроку-рік. Врешті ми їх таки почали продавати, що допомогло генерувати і генерує тепер гроші. І лише потім з’явилися інвестори, готові в нас вкладати кошти. Більшість із них — з (Силіконової — прим.) долини, де я зараз проводжу більшу частину свого часу. Не будь-який бізнес здатний стати «мільярдним», але я рекомендував би всім українським підприємцям цілитись в ідею, яка має потенціал стати саме такою.

petcube

 

Український Голлівуд

Я не думаю, що Україні чи будь-кому іншому вдасться за кілька років дістатися до рівня США. Я думаю, що, по-перше, варто будувати щось своє. Складно повірити у другу Силіконову долину, але може з’явитися якась дронова долина, агротек-долина, біткоїн-долина. По-друге, у всьому, що роблять наші підприємці, вони повинні рівнятися на найуспішніші приклади. Треба ставити ціль — підняти гроші у найкращих у світі інвесторів, зробити найкрутіший дизайн, побудувати найвдалішу структуру компанії тощо. На щастя, з появою інтернету досить просто знайти те, що є кращим у світі в тій чи іншій сфері. Такої опції не було ще років 20-30 тому.

 

Складно повірити у другу Силіконову долину, але може з’явитися якась дронова долина, агротек-долина, біткоїн-долина.

 

Я вважаю, що поява українських інкубаторів — це дуже добре. Вони стимулюють інтерес ширших мас до теми підприємництва, спрощують бар’єр входу. Але водночас людям, які досить свідомо ставляться до створення компанії, яка завоює світ, я би радив потрапити до найкращих у світі бізнес-акселераторів, таких як 500 startups, Tekstart тощо. До них треба йти одразу, не гаючи часу.

 

IT-бум, бум, бум: підсумки року

 

Час творити великі бізнеси

В Україні є всі складники для того, щоб переходити від аутсорсингу до продукту. Єдине чого, мабуть, бракує — це амбіцій. Три роки тому я написав колонку для AIN.ua, яка так і називалась: «Більше амбіцій!». З того часу нічого не змінилось. Реальність полягає в тому, що коли ти їздиш по світу, то розумієш, що найрозумніші люди там, такі ж, як і найрозумніші люди в Україні. Нам нічого не бракує — не дістає лідерства та візіонерства, можливо, трошки досвіду. Але це можна набути, потрібен лише драйв та амбіції. Я переконаний, що ми створюватимемо все більше продуктових компаній, що з’являться українські Skype (Естонія) чи ICQ (Ізраїль).

 

Нам нічого не бракує — не дістає лідерства та візіонерства, можливо, трошки досвіду. Але це можна набути, потрібен лише драйв та амбіції.

 

Треба робити мегавеликі проекти. Це коли ти говориш: «Вау, це клас!», і найкращі розробники хочуть працювати із тобою, а сотні тисяч і мільйонів людей просто захоплюються твоєю роботою і вболівають за неї, як за київське «Динамо» кінця 90-х років.

 

Почитайте також

Вадим Роговський: «Бізнесменом може стати кожна дитина»

Як бути ефективним: рекомендації радника міністра економіки Даріуса Тамаускаса

 

ForshMag - полезный городской интернет-журнал.
Использование материалов ForshMag разрешено только с предварительного согласия правообладателей при наличии активной ссылки на источник.

О журнале

Связь с редакцией: forshmag@impacthub.odessa.ua
Проект

Подписаться