#Учиться #Делать #Отдыхать

Малі видавництва: жити чи виживати?

Як живуть та розвиваються невеличкі тематичні видавництва в Україні.

Книжковий ринок України, безумовно, за останні роки зробив стрибок як в якісному вираженні, так і в кількісному. Однак все пізнається в порівнянні. Ті обсяги книжкової продукції, які нині щорічно надходять на ринок, мізерно малі як для країни з 42 млн населення. І вже точно вони не йдуть в жодне порівняння з європейськими та американськими обсягами. Щороку ми спостерігаємо за виникненням нових невеликих видавництв, що не націлені на величезні тиражі та відчутний прибуток. Про малі видавництва говорили в рамках Міжнародного книжкового фестивалю «Зелена хвиля».

То що ж можна вважати малим видавництвом? Існує кілька загальноприйнятих критеріїв: валовий обсяг від реалізації до 10 тисяч євро; до 10 книжкових найменувань на рік; штат не більше 10 осіб. За даними Держкомтелерадіо, на липень 2018 року в Україні існує близько 6900 видавництв. До цього числа включені як суб’єкти, що займаються виключно друком продукції, так і ті, хто займається тільки її поширенням. Однак видавництв, що справді працюють, налічується близько 2500 — всі інші «мертві», або фіктивні.

Фото с фестиваля «Зеленая волна», автор: Анна Иванова

 

Роман Малиновський, головний редактор видавництва «Вавілонська бібліотека»


Великі видавництва можна назвати великими лише з огляду на той факт, що вони працюють в Україні — наклад у 10 тисяч екземплярів часто є захмарним. Середній тираж однієї книги складає близько 2000 примірників, у малого видавництва — це максимум 1000. Великі видавництва -— це завжди конвеєр. Проте, малі видавці мають змогу експериментувати, видавати те, що їм до вподоби, у них більше сміливості при набагато менших можливостях. Особисто мені подобається комунікувати напряму з автором, редактором, ілюстратором, перекладачем.

 

Малі видавництва найчастіше нішеві та розвиваються в тих сегментах, де немає великої кількості конкурентів. Наприклад, видавництво «Вавілонська бібліотека» вибрало для себе перекладну літературу ХХ століття. Laurus зайняв нішу інтелектуальної літератури, а Nebo BookLab Publishing видає дитячі експериментальні книги.

 

Зрозуміло, що у малого видавництва першочерговим є питання «Де взяти гроші?» Одним із найпоширеніших способів пошуку початкового капіталу є копродукція з великими видавцями. Тобто придбанням прав, перекладом, ілюструванням книги займається мале видавництво, а весь виробничий процес бере на себе великий бізнес. Таким чином, відпрацювавши близько десятка найменувань у кооперації, мале видавництво може вийти на повністю самостійний процес. Ще один із способів — це пошуки спонсора (так, і таке буває). Також малі видавництва можуть виникати на базі музеїв, виставок, фондів, галерей.

Фото с фестиваля «Зеленая волна», автор: Анна Иванова

 

Читайте також: Мар’яна Савка: «Все залежить від вміння комунікувати зі світом»

 

Юлія Лактіонова, директорка видавництва Nebo BookLab Publishing


Наше видавництво безпосередньо стосується мистецтва, тому що воно створене на базі художньої галереї. Здебільшого ми видаємо книги для дитячої аудиторії, причому намагаємось це робити двома мовами: українською та російською. Не зважаючи на очевидні слабкі сторони малих видавців — маленький штат, невеликий досвід, відсутність маркетингу та промоції, — у них є один величезний плюс. Над кожною книжкою ми працюємо від початку і до кінця, всі процеси дуже прозорі та чіткі, тож кожне видання ми буквально «пропускаємо крізь себе».

Якщо проаналізувати, які книги перемагають у книжкових конкурсах, то найбільший відсоток — це книги малих видавців. В Україні в останні роки ситуація аналогічна (наприклад, путівник для дітей «Мій маленький Київ» видавництва Laurus у 2015 році увійшов до одного з найпрестижніших світових книжкових рейтингів The White Ravens — список 250 кращих книг із 40 країн світу). Чому? Тому що, на відміну від великих видавців, які готують сотні найменувань на рік, малі видавництва можуть дозволити собі «творити» книгу: запросити саме того редактора, саме того ілюстратора, дизайнера, поекспериментувати над папером і поліграфічним втіленням.

Фото с фестиваля «Зеленая волна», автор: Анна Иванова

 

Поліна Лаврова, директорка видавництва Laurus


Всі нагороди у книжкових конкурсах — це, звичайно, приємно і дуже почесно. Але якби ж держава хоча б щось робила для монетизації цих нагород та призів… Ні, я не кажу про фінансування, бюджетні кошти чи будь-які виплати. Але хоча б допомога шляхом бібліотечних закупівель. Може, Інститут книги нарешті зробить щось дієве.

 

Загалом, за словами Романа Малиновського, український книжковий ринок зараз нагадує фільм-вестерн: Дикий Захід, освоєння нових територій, погоні, стрілянина, бійки. Страшно, азартно, хвацько — але при цьому неймовірно цікаво.

 

Фото с фестиваля «Зеленая волна», автор: Анна Иванова

 

Что почитать:

За все в ответе? Что писатель, журналист и литературный критик думают об ответственности перед читателем

To Hollywood from Ukraine — книга об украинцах в Голливуде

Children book-list: сучасна українська література для дітей та підлітків

ForshMag - полезный городской интернет-журнал.
Использование материалов ForshMag разрешено только с предварительного согласия правообладателей при наличии активной ссылки на источник.

О журнале

Связь с редакцией: forshmag@impacthub.odessa.ua
Проект

Подписаться